аргументованість

[ɑrɦumɛntoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Аргументованість, -ості, ж., книжне. Абстрактний іменник, утворений від прикметника “аргументований”.

  2. (Література) –

    Як приклад використання: великий світовий авторитет нашої літератури забезпечили такі її якості, як народність, партійність, наукова обґрунтованість і достовірність, правдивість, а також високий ідейно-художній рівень (Робітнича газета, 4 жовтня 1974 р., стор. 1).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аргументованість, р. аргументованості, д. аргументованості, з. аргументованість, о. аргументованістю, м. аргументованості, к. аргументованосте

Більше записів