аргументувати

АРГУМЕНТУВАТИ — недок. і док., перех., книжн. Подавати аргументи чи докази для підтвердження чогось; надавати обґрунтування. Слово вживається в обох видах. Приклад: відчувати щось поривом, без аналізу та обґрунтування своїх відчуттів. Також: не мати можливості підтвердити доказами свої підозри щодо когось.

Приклади:

Приклад 1:
Д[обродій] Яґіч і не аргументує, просто відступає поґодінській теорії можливість великоросизму сіверян; д. Шахматов пробує аргументувати, але поневолі його аргументація випадає слабенько. Він вказує, що сіверяни зв язуються з радимичами й в’ятичами разом при огляді звичаїв і обрядів в «Повісті» (с.7), що вони злучуються в одне політичне тіло, до Києва не тягнуть, противно — від нього, та що в рязанській колонізації видно дві течії, з яких полуднева відповідає сіверянській колонізації і своїм діалектичним характером ілюструє язикову приналежність сіверян.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”