арештантський

Прикметник, що стосується арештанта чи арештантів. Наприклад, про життя ув’язнених: “Він… багато закрашував наше сумне арештантське життя” (Вас., IV, 1960, 44).

Також: 1) Такий, що належить арештантові (наприклад, арештантський халат). 2) Призначений для утримання арештантів. Наприклад: “арештантський вагон з загратованими вікнами” (Донч., II, 1956, 235).

У значенні іменника жіночого роду «арештантська» — це спеціальне приміщення для тимчасового ув’язнення заарештованих. Наприклад: “А потім розмістили їх: в арештантську всіх…” (Головко, II, 1957, 162).

Приклади:

Приклад 1:
Першим неписаним правилом, якого він мусив дотримуватись, був арештантський закон, що кожен новоприбулий стажує від «параші», цебто дістає місце біля достославної тюремної реліквії, яка за звичаєм стоїть біля дверей; і лише в міру прибуття нових і вибуття старих в’язнів посувається помалу до середини. Андрій розташувався біля реліквії — згорнув свої штани й сорочку і підклав їх під голову, так як це мали й всі, під боком він мав також те саме, що й всі, — шматок голої, вогкої від поту паркетної підлоги (дерев’яний паркет в ялинку).
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
А люди думали про таємну тайгу, про «священний» Байкал, про невiдомий Сибiр — золотий i арештантський. I прийшли знову люди — голi й голоднi, i одiбрали проданi надiли.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”

Приклад 3:
Але сон неспокiйний буде, сон тривожний буде: чує обиватель — блукає мiстом хтось невiдомий, хтось арештантський. I каже вiн, зiдхаючи: — Да, шерочко.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”