ареопаг

1. В античних Афінах це був верховний орган, що здійснював як судову, так і політичну владу.

2. У переносному, здебільшого жартівливому чи іронічному значенні — це зібрання впливових осіб, що зібралися для обговорення та вирішення певних справ.

Приклади:

Приклад 1:
Бо, мушу признатись, у мене не так багато вже слухачів, що одвідують мої лекції і яких я ні разу не прогнав з іспиту.Після цього професор написав йому листика до голови лекторського бюро в справах українізації, пообіцяв ще й сам побалакати з цією видатною людиною й додав, стискаючи Степанові руку:— Сподіваюсь, що ви там із студента зробитесь лектором.Другого дня вранці Степан уже з’явився перед українізаційний ареопаг, де його піддано під чи взято на іспит, залежно від мовних переконань кожного з членів. І після того, як із зізнання підсудного точно встановлено, що ablativus autoris[8] в українській мові ніким, ніде й ніколи не може бути вживаний, що для переведення розванта­ження мови дієслівні речівники мусять бути старанно й невхильно обходжувані; після того, як він, вгорі названий і зазначений, виявив цілковите розуміння, чому людина ходить по вулицях у справах на адресу з наказу за основ­ними правилами мови, його висвячено на лицаря україні­зації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок.Записуючи його адресу й видаючи йому посвідку, елегантський секретар лекторського бюро приємно сказав йому:— Сподіваюсь, товаришу, що ви за тиждень-два дістанете призначення в установу й зможете, — додав він, мило посміхаючись, — перемінити свій френч на щось відповідні­ше.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”