1. У цирках Стародавнього Риму так називали спеціальний майданчик, вкритий шаром піску, на якому проводилися гладіаторські бої, різноманітні спортивні змагання та інші видовища. У творі “Реве та стогне Дніпр широкий” згадується: “Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь” (Шевченко, ІІ, 1953, 276). Також у літературі можна зустріти: “На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени” (Л. Укр., II, 1951, 510).
2. У сучасному цирку це круглий майданчик у центрі споруди, призначений для виступів артистів. Як приклад: “На арену вискочили два рудих клоуни” (Донченко, VI, 1957, 431). Циркове мистецтво приваблює різних людей, які “гаряче аплодують чудовим майстрам арени, що демонструють… відвагу, витримку і мужність” (Літ. газ., 20.ХІІ 1960, 4).
3. У переносному значенні (чого) — це місце, де відбувається певна дія чи подія. Наприклад, у описі: “Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви” (Баш, На землі.., 1957, 21).
4. У книжному мовленні в переносному сенсі (чого або яка) це слово означає галузь, сферу чи поле діяльності. Так, М. П. Старицький “свідомо обрав театр ареною своєї громадської і мистецької діяльності” (Життя Саксаганського, 1957, 27). Крім того, “Зародження соціалістичного реалізму пов’язане з виходом на історичну арену найбільш послідовного і до кінця революційного класу — пролетаріату” (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 35).