арбітраж

[ɑrbitrɑʒ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Арбітраж — це процедура врегулювання конфліктів арбітрами, коли спори не розглядаються в звичайному суді; синонім — третейський суд.

  2. (Юриспруденція) –

    В СРСР так називався спеціальний орган, уповноважений вирішувати майнові суперечки між різними установами та підприємствами. Державний арбітраж займався розглядом претензій і конфліктів між постачальниками та покупцями, які могли виникати як під час підписання договорів, так і на етапі їх реалізації (Матер.-техн. постач., 1959, 59).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. арбітражі, р. арбітражу, д. арбітражеві, з. арбітраж, о. арбітражем, м. арбітражеві, к. арбітраже

Більше записів