Прикметник, що походить від іменника «ар’єргард» і стосується його.
У щоденних маршах та сутичках, пов’язаних із прикриттям тилу, загинула частина махновців, а решта втекла, захопивши пограбоване майно (Панч, II, 1956, 336).
ар’єргардний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |