Дія, внаслідок якої щось стає чиїмось володінням або переходить у чиюсь власність; також — використання чогось для власних потреб.
апропріація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Дія, внаслідок якої щось стає чиїмось володінням або переходить у чиюсь власність; також — використання чогось для власних потреб.
Відсутні