Значення
- (Юриспруденція) –
Дія, внаслідок якої щось стає чиїмось володінням або переходить у чиюсь власність; також — використання чогось для власних потреб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апропріація, р. апропріації, д. апропріації, з. апропріацію, о. апропріацією, м. апропріації, к. апропріаціє