Значення
- (Математика) –
(матем.) Властивість математичного об’єкта (функції, множини, оператора тощо) бути апроксимованим, тобто наближено описаним або представленим за допомогою більш простих або зручних для аналізу елементів (наприклад, поліномами, раціональними функціями).
- (Математика) –
(загальн.) Здатність чогось бути наближеним до чогось іншого за певними характеристиками; можливість апроксимації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апроксимовність, р. апроксимовності, д. апроксимовності, з. апроксимовність, о. апроксимовністю, м. апроксимовності, к. апроксимовносте