1. (матем.) Властивість математичного об’єкта (функції, множини, оператора тощо) бути апроксимованим, тобто наближено описаним або представленим за допомогою більш простих або зручних для аналізу елементів (наприклад, поліномами, раціональними функціями).
2. (загальн.) Здатність чогось бути наближеним до чогось іншого за певними характеристиками; можливість апроксимації.