апробата

Апробата — у середньовічній та ранньомодерній Європі, зокрема в Речі Посполитій, офіційний дозвіл (привілей) короля або сейму на друкування книги, зазвичай релігійного, наукового чи законодавчого змісту, що був обов’язковою умовою для її публікації та поширення.

Апробата — у широкому сенсі, будь-яка офіційна схвальна резолюція, дозвіл або затвердження, видані відповідною інстанцією (наприклад, церковною чи світською владою) на певну дію або документ.

Приклади:

Приклад 1:
– у театрі: дрібні предмети, які використовуються в часі гри на сцені альтистка – тут: жіночий альт (голос) амант – герой-коханець (театральне амплуа) анальфабет – неграмотний антифон (гр., той, що звучить у відповідь) – пісня, яку виконують почергово два хори або солісти й хор у церкві в часі релігійних відправ апробата (полон., з лат.) – те саме, що й апробація – схвалення, яке ґрунтується на перевірці чи обговоренні асекураційний (агент) – страховий (агент) бальончик – повітряна кулька; м’ячик батута – диригентська паличка батуту держати – диригувати, керувати оркестром безпроволочний (діал.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”