Апріорний, -а, -е (філософ., логіка). Такий, що не виводиться з досвіду, а передує йому; антонім до слова “апостеріорний”.
Уживання слова ілюструється цитатами: “Справа дослідів територіальних відмін і течій літературного руху … не поступила наперед поза деякі надто апріорні … проби” (Фр., XVI, 1955, 311); “Як справжній експериментатор … Богомолець мало довіряв апріорним висновкам” (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 29).