аппозиція

[ɑppozɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — синтаксичне відношення між двома сусідніми членами речення (зазвичай іменниками або словосполученнями), які позначають один і той самий предмет або явище, причому другий член уточнює, конкретизує або називає перший із іншої точки зору, наприклад: “Мій брат, лікар, приїхав”; “Місто Київ”.

  2. (Біологія) –

    У біології (цитології) — тісне прилягання клітин один до одного в тканинах організмів без злиття їхніх мембран.

  3. (Політологія) –

    У політичній термінології — опозиція, протиставлення; політична сила або група, що протистоїть правлячій владі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аппозиція, р. аппозиції, д. аппозиції, з. аппозицію, о. аппозицією, м. аппозиції, к. аппозиціє

Більше записів