Значення
- (Фізика) –
У небесній механіці та астрономії — точка орбіти обертового тіла (планети, супутника, комети тощо), найвіддаленіша від центрального тіла, навколо якого відбувається обертання.
- (Астрономія) –
У загальному значенні — найвища, найвіддаленіша точка траєкторії руху об’єкта відносно певного центра притягання або відліку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апоцентр, р. апоцентра, д. апоцентрові, з. апоцентр, о. апоцентром, м. апоцентрі, к. апоцентре