апостиляція

[ɑpostɪljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Апостиляція — процедура легалізації офіційних документів, призначених для пред’явлення на території інших держав, шляхом проставлення спеціального штампу (апостиля), що посвідчує підпис, печатку або статус особи, яка підписала документ.

  2. (Юриспруденція) –

    Апостиляція — спрощений міжнародний процес засвідчення, що регулюється Гаазькою конвенцією 1961 року, який замінює складну процедуру консульської легалізації для країн-учасниць цієї конвенції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. апостиляція, р. апостиляції, д. апостиляції, з. апостиляцію, о. апостиляцією, м. апостиляції, к. апостиляціє

Більше записів