апостол

Значення

1. (Релігія) –

   У євангельських текстах так називають кожного з дванадцяти безпосередніх учнів Ісуса Христа, яких Він доручив поширювати Своє вчення. Наприклад, у творі “Людолови” згадується епізод, де апостол Петро відрікся від Христа (Тулуб, 1957).

2. (Література) –

   У переносному, книжному значенні — це палкий прихильник, послідовник і активний пропагатор певної ідеї, вчення чи доктрини. Як ілюстрація: у віршах Шевченка йдеться про апостола правди й науки, а в критиці Островського називають апостолом життєвої правди (1953, 1954).

3. (Релігія) –

   Це також назва богослужбової книги, яка включає тексти «Діяння святих апостолів» та їхні «Послання». У літературі описано випадок, коли син персонажки вперше читав такий «апостола» під час церковної служби (Н.-Лев., 1956).

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• та вже його і не чую плюю на плюгаву супліку
  конику мій невірникуапостоле мій хома
  піду на зорю вечірню
  зріжу цукрову сопілку
  сяду над океаном
  та вже мене і нема
  — Юрій Андрухович