апостол

1. У євангельських текстах так називають кожного з дванадцяти безпосередніх учнів Ісуса Христа, яких Він доручив поширювати Своє вчення. Наприклад, у творі “Людолови” згадується епізод, де апостол Петро відрікся від Христа (Тулуб, 1957).

2. У переносному, книжному значенні — це палкий прихильник, послідовник і активний пропагатор певної ідеї, вчення чи доктрини. Як ілюстрація: у віршах Шевченка йдеться про апостола правди й науки, а в критиці Островського називають апостолом життєвої правди (1953, 1954).

3. Це також назва богослужбової книги, яка включає тексти «Діяння святих апостолів» та їхні «Послання». У літературі описано випадок, коли син персонажки вперше читав такий «апостола» під час церковної служби (Н.-Лев., 1956).

Приклади:

Приклад 1:
— Ми ж усвідомлюємо це, споглядаючи Танець у Затінку: «Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно», — писав з цього приводу апостол Павло до Коринтян. Розуміючи, що перед зором постає Загадка, ми тим не менше трактуємо її й так і овак, намагаючись роздивитися у Дзеркалі відображення, поясню­ ючи Одні Видіння за допомогою Інших і розташовуючи Дзеркала Одне навпроти Іншого.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
10 …Ф оми но увѣрені е.— Згідно з біблійними переказами, апостол Фома прославився недовірою, бо не повірив у воскресіння Ісуса Христа, доки не доторкнувся пальцем до його ран. u Черный Понт — старовинна назва Чорного моря.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— личко делiкат‑не, довгобразе, з гостреньким носиком — затрачений, лагiдний, мовби внутрiшнiм усмiхом розвиднений тип краси, козацький барокковий портрет упродовж трьох столiть: Роксолана — Варвара Апостол — Варвара Лан‑гишiвна, — ех, була колись Гетьманщина, а тепер пропала! — кругловидо‑плахтянистi, ой‑пiд‑вишнею‑пiд‑черешнею кралi ще водяться, а от тих уже Бiг дасть, уже й твоя нещаслива врода на два порядки грубiша, вульгарнiша — не забувай додати: була!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”