апорія

1. Заплутана або нездолана проблема, що виникає через суперечність, коли існує вагомий аргумент, спрямований проти чогось очевидного або загальновизнаного. У формальній логіці таку ситуацію називають парадоксом.

2. Риторичний прийом, де поставлене запитання фактично містить у собі відповідь, якою є увесь текст, що йде за ним (наприклад: “З чого почати?”; “Чим завершимо?”).

Приклади:

Приклад 1:
Апорія Ільфа-Петрова-Водкіна) «Спасение утопающего — дело рук самого утопающего». Він утратив універсальність разом зі звуженням ареалу функціонування російської мови, позаяк його адекватний переклад іншими мовами неможливий, однак породив масу квазінеологізмів, одним із яких є поліваріантний термін «самопоміч», що повноцінно функціонує в політичному лексиконі не лише України (Луценко та іже), а й інших братньо-слов’янських угруповань (Польща, Словаччина, Словенія, Придністров’я, КНДР[п] тощо).
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”