1. (у фізиці, хімії) Властивість речовини, молекули або зв’язку не мати постійного електричного дипольного моменту, тобто бути електрично нейтральною та симетричною, що унеможливлює утворення чітких позитивних і негативних полюсів.
2. (у переносному значенні, книжн.) Відсутність чітко вираженої позиції, принципової оцінки явища або події; нейтральність, безсторонність, що може сприйматися як байдужість або ухиляння від прямої відповіді.