аполлон

1. У давньогрецькій міфології — бог сонячного світла, мистецтв (особливо музики та співу), пророцтв, лікування, покровитель муз, один з головних олімпійських богів, син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди.

2. Поетичний символ мужньої, ідеальної чоловічої краси, досконалості та гармонії.

3. Назва роду денних метеликів родини сонцевиків, що мають світлі, часто напівпрозорі крила з характерними червоними або чорними плямами; зустрічаються переважно в гірських районах.

4. (Аполлон) Назва американської космічної програми та серії космічних кораблів, що здійснили польоти до Місяця, включаючи першу висадку людини на його поверхню.

5. (Аполлон) У переносному значенні — людина надзвичайної, аристократичної зовнішності, що викликає захоплення.

Приклади:

Приклад 1:
9 Аполло — Аполлон, у грецькій міфології бог сонця і світла, пізніше — покровитель мистецтва і муз. Фабула Вперше надруковано у виданні 1894 р., с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
З цього моменту Лаговський став для нього не менш антипатичною особою, ніж його рідні брати — Аполлон та Костянтин. XII Молоді люди, як вернулись учора додому дуже пізно, то не встигли ще довідатися, що тим часом, як вони вчора вдома не сиділи, отоді само вчора знов приїхала до Андропулів Зоя.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Аполлон слідкував за рухами її рук. — Скажи, Аполлоне, яка твоя сьогоднішня думка про високошановну madame-madame Korzoff?
— Тютюнник Григорій, “Вир”