Значення
- (Лінгвістика) –
(у мовознавстві) такий, що утворився внаслідок апокопи, тобто втрати одного або кількох звуків (здебільшого голосних) у кінці слова; укорочений, усічений.
- (Лінгвістика) –
(у граматиці) такий, що має форму, утворену шляхом такого усічення (наприклад, про апокоповані форми дієслів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апокопований, р. апокопованого, д. апокопованому, з. апокопованого, о. апокопованим, м. апокопованім, к. апокопований