аподизація

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У риториці та логіці — частина промови або тексту, що містить безпосередні висновки, доведення або застосування викладених раніше загальних принципів і положень до конкретного випадку; завершальна, аргументативна частина міркування.

2. (Мистецтво) –

   У музичній формі, зокрема в фугі — заключна, завершальна частина твору або його розділу, що закріплює основну тональність після відхилень у побічні тональності.

Правопис та відмінювання