аплікатив

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — дієслово, яке позначає дію, спрямовану на об’єкт, що вже існує або є конкретним, на відміну від дієслова креативного типу, що вказує на створення нового об’єкта (наприклад, “різати хліб” — аплікатив, а “пекти хліб” — креатив).

2. (Лінгвістика) –

   У формальній граматиці та мовознавстві — синтаксична конструкція або категорія, що виражає семантику застосування, спрямування дії на об’єкт (бенефактив), часто пов’язана з введенням додаткового аргументу (наприклад, непрямого додатка).

3. (Інформаційні технології) –

   У програмуванні (зокрема, функціональному) — форма запису або обчислення, при якій функція застосовується до своїх аргументів, а також функція, що приймає аргументи без використання каррування (часткового застосування).

Правопис та відмінювання