Значення
-
АПЛІКАТА, и, жін., спец. 1. Спосіб нанесення зображення, напису чи візерунка на поверхню шляхом накладання та закріплення вирізаних з іншого матеріалу деталей; аплікація.
-
У музиці — позначення пальців, якими слід виконувати певні ноти або акорди; аплікатура.
-
У математиці — одна з трьох просторових координат (вісь z), що визначає положення точки відносно горизонтальної площини; висота точки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апліката, р. аплікати, д. аплікаті, з. аплікату, о. аплікатою, м. аплікаті, к. аплікато