апіру

[ɑpiru] Іменник

Буква:А

Значення

  1. Апіру — невідм., ч. р., іст. (від аккад. *ḫapiru*). 1. У стародавніх клинописних текстах (Шумер, Аккад, Єгипет, Ханаан) — позначення соціальної групи людей, які не мали власної землі та постійного місця проживання; наймані воїни, мандрівні ремісники, кочівники, збіглі раби або особи, що з різних причин втратили зв’язок зі своїм родом чи громадою. 2. Термін, який у сучасній історіографії часто зіставляють з біблійними євреями (іврим), хоча пряме ототожнення є дискусійним; позначає етнічно неоднорідний прошарок населення Близького Сходу II–I тисячоліття до н. е.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. апіра, р. апіри, д. апірі, з. апіру, о. апірою, м. апірі, к. апіро

Більше записів