Словник Української Мови
Буква
АПЕТИТ, -у, чол.
1. Відчуття потреби в їжі, бажання їсти; спосіб, характер цього відчуття. Втратити апетит. Вовчий апетит. Грати на апетит.
2. перен., перев. мн. (апетити, -ів). Прагнення, бажання, наміри, звичайно надмірні, нестримні. Ненаситні апетити. Апетити зростають.
Приклад 1:
Ляшок — полячок, зменшене від «лях» — поляк («вже ті ляшки мають добрий апетит»). Магістрат — міська управа.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Він так рідко апетит має… Але Савка не йшов з докладом. Аркадій Петрович одсунув шухляду комоди і вийняв звідти акуратно зложену блузу, вовняну, сіру, а lа Толстой.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”
Приклад 3:
Тодi менi прокидається вовчий апетит, i я розгортаю пакунок. — Ей, держи!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”