апертура

Апертура, -и, жін.

1. У техніці, оптиці: діаметр діючого отвору оптичної системи, який визначає її світлосилу та здатність роздільної здатності.

2. У радіотехніці: розкрив антени, що визначає її спрямованість та ефективність випромінювання або приймання радіохвиль.

3. У мікроскопії: числова характеристика об’єктива, яка показує його здатність збирати світло та розрізняти дрібні деталі об’єкта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |