аперцепція

1. У психології — залежність сприйняття предметів і явищ об’єктивної дійсності від попереднього досвіду, знань, інтересів, установок та загального змісту психічної діяльності людини.

2. У філософії — процес усвідомлення суб’єктом власних відчуттів, сприймань та уявлень, їх активне осмислення й інтеграція у цілісну структуру свідомості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Важливою складовою апріорних знань є людини є трансцендентальна аперцепція, завдяки якій людина усвідомлює світ і себе незмінними й цілісними. Кант сформулював важливі положення стосовно морального розви- тку людини.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |