апендикс

1. АНАТ. Черво́подібний відросток сліпої кишки; апендицит (у 1 знач.).

2. перен., розм. Те, що є додатком, придатком до чогось основного, головного; додаток.

Приклади вживання

Приклад 1:
Навіть нині китайські ескулапи не беруться лікувати хворого, якщо порушена цілісність його організму, скажімо — вирізаний апендикс. Однак загалом слід констатувати, що природничі та прикладні наукові знання були розвинуті в Стародавньому Китаї відносно слабко, навіть більше, китайці взагалі не вважали їх наукою.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |