АПАТИТ, -у, чол. 1. Мінерал класу фосфатів, переважно білого, зеленого, блакитного або фіолетового кольору, що є основною сировиною для виробництва фосфорних добрив і фосфору; за хімічним складом — фосфат кальцію з домішками фтору, хлору або гідроксильної групи.
апатит
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сировиною для їх виготовлення є природні фосфорити й апатит. Апатит – мінерал магматичного гідротермального походження.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Апатит – мінерал магматичного гідротермального походження. Це безводний фосфат кальцію з домішками аніонів F–, Cl–, OH–, а також мікродомішок катіонів дея ких металів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
При цьому за найтвердішу речовину приймають алмаз (10 одиниць), потім корунд (9), топаз (8), кварц (7), ортоклаз (6), апатит (5), флюорит (4), кальцит (3), галіт NaСl (2) і тальк (1). Твердість усіх інших речовин визначають порівняно з вищезгаданими мінералами нанесенням риски.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: іменник (однина) |