апатея [ɑpɑtɛjɑ] Іменник Буква:А ЗначенняПравопис Значення У міфології давніх греків — богиня обману, підступності та зваблювання; уособлення брехні. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. апатей, р. апатея, д. апатеєві, з. апатея, о. апатеєм, м. апатеєві, к. апатею ←апата поспорожняти→
