АПАНТЕЛЕС, іменник, чоловічий рід.
1. У філософії та логіці — завершальна частина міркування або доказу, яка підсумовує та остаточно формулює висновок; кінцевий підсумок.
2. У риториці — заключна фраза або сентенція, яка підкріплює основну думку промови чи тексту.