АНУЇТЕ́Т, -а, чол., фін.
1. Вид довгострокової позики або фінансової ренти, за якою кредитор (інвестор) періодично отримує певну суму грошей, що включає як частину основного боргу, так і відсотки на нього; серія рівних за розміром платежів, здійснюваних через рівні проміжки часу впродовж установленого строку.
2. Щорічний платіж (внесок) за такою позикою або рентою; сума, яку позичальник сплачує кредиторові щороку (або щомісяця) для погашення боргу та відсотків.