1. Втрачати чинність, силу; скасовуватися, припиняти свою дію (про документи, угоди, закони, рішення).
2. Зникати, припиняти існування; визнаватися недійсним або неіснуючим (про явища, процеси, результати діяльності).
Словник Української Мови
Буква
1. Втрачати чинність, силу; скасовуватися, припиняти свою дію (про документи, угоди, закони, рішення).
2. Зникати, припиняти існування; визнаватися недійсним або неіснуючим (про явища, процеси, результати діяльності).
Відсутні