ану

Приклад 1:
Ану ж, ану! Ще хто кого — побачим!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Сопить наш хо­рун­жен­ко i нi­чо­го йо­му не ска­зав, тiльки гук­нув у кiм­на­ту: “Ану, сест­ро! дай нам пос­нi­да­ти, що ти там прид­ба­ла”.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Ану­те, бра­тiє, дер­зай­те! Калавурне ко­зацт­во, як по­чу­ли пи­сарське по­ве­лi­нiє, за­раз i вiд­че­пи­ли з вiдьомської низ­ки Век­лу Шти­ри­ху; ухо­пи­ли її мер­щiй за ру­ки i за но­ги цуп­ко, щоб не вик­ру­ти­лась, та, ре­го­чу­чи, i пом­ча­ли до чов­нiв… Во­на кри­чить: “Про­бi!”
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”