1. У лінгвістиці — діакритичний знак у вигляді горизонтальної риски (макрон) над голосним, що використовується в литовській мові для позначення довготи та особливого тону (наголосу), протилежного циркумфлексу (наголосу з підвищенням тону).
2. У мовознавстві — рідкісний термін для позначення діакритичного знака, що вказує на відсутність циркумфлексного наголосу або протилежну йому інтонаційну модель.