антициркумфлекс

[ɑntɪt͡sɪrkumflɛks] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — діакритичний знак у вигляді горизонтальної риски (макрон) над голосним, що використовується в литовській мові для позначення довготи та особливого тону (наголосу), протилежного циркумфлексу (наголосу з підвищенням тону).

  2. (Лінгвістика) –

    У мовознавстві — рідкісний термін для позначення діакритичного знака, що вказує на відсутність циркумфлексного наголосу або протилежну йому інтонаційну модель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антициркумфлекс, р. антициркумфлекса, д. антициркумфлексові, з. антициркумфлекс, о. антициркумфлексом, м. антициркумфлексі, к. антициркумфлексе

Більше записів