антитілоутворення

[ɑntɪtiloutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Біологія) –

    Біологічний процес утворення специфічних антитіл (імуноглобулінів) плазматичними клітинами імунної системи у відповідь на проникнення в організм антигену (наприклад, бактерій, вірусів, чужорідних білків).

  2. (Медицина) –

    У клінічній та лабораторній практиці — показник імунної відповіді організму на інфекцію або вакцинацію, що визначається за наявністю та концентрацією специфічних антитіл у сироватці крові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антитілоутворення, р. антитілоутворення, д. антитілоутворенню, з. антитілоутворення, о. антитілоутворенням, м. антитілоутворенні, к. антитілоутворення

Більше записів