Значення
- (Лінгвістика) –
(в риториці та поетиці) стилістична фігура, що полягає в протиставленні двох протилежних понять або образів, які розташовані паралельно в сусідніх реченнях або частинах речення (наприклад: “Хто був нічим, той стане всім”).
- (Мистецтво) –
(у музиці) різкий перехід від високого звуку до низького або навпаки; контрастний мелодичний або гармонійний хід.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антиспасти, р. антиспаст, д. антиспастам, з. антиспасти, о. антиспастами, м. антиспастах, к. антиспасти