антисамоспряжений
[ɑntɪsɑmosprjɑʒɛnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Математика) –
(у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що спряжений оператор (або матриця) дорівнює йому самому, взятого з протилежним знаком; синонімічний до поняття “косоермітів” або “антиермітів”.
- (Фізика) –
(у фізиці) властивий операторам, які задовольняють умову самоспряженості зі знаком мінус, наприклад, у квантовій механіці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антисамоспряжений, р. антисамоспряженого, д. антисамоспряженому, з. антисамоспряженого, о. антисамоспряженим, м. антисамоспряженім