Значення
- (Хімія) –
Хімічна речовина, яка, будучи доданою до розчину, зменшує розчинність іншої речовини в даному розчиннику, часто викликаючи її випадання в осад.
- (Хімія) –
Засіб або технологічний компонент, що запобігає розчиненню, розмиванню або руйнуванню матеріалу (наприклад, фарби, клею, покриття) під дією розчинників або вологи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антирозчинник, р. антирозчинника, д. антирозчинникові, з. антирозчинник, о. антирозчинником, м. антирозчинникові, к. антирозчиннику