1. Філософська позиція, що заперечує існування об’єктивної реальності незалежно від людського сприйняття, свідомості або мови, або ставить під сумнів можливість її пізнання.
2. В естетиці та мистецтвознавстві — напрям або творчий метод, свідомо протиставлений реалізму, що характеризується відмовою від правдоподібного відтворення дійсності, використанням умовних, абстрактних або фантастичних форм (наприклад, в живописі, літературі, театрі).
3. У теорії міжнародних відносин — підхід, який критикує класичний реалізм та неореалізм, акцентуючи увагу на ролі ідей, норм, ідентичностей та соціальних конструктів, а не лише на матеріальних факторах (силі, інтересах) у формуванні зовнішньої політики.