Словник Української Мови
Буква
Антипод, -а, чол.
1. Людина, яка є повною протилежністю іншій за своїми поглядами, характерами, звичками, смаками тощо.
2. геогр. Точка земної кулі, діаметрально протилежна іншій точці; житель такої точки.
3. бот. Клітина зародкового мішка рослин, розташована на протилежному до яйцеклітини полюсі.
Приклад 1:
Йона Риб, Карп Любанський, Сом Рахманський, Перчило, Сильний Перець, Антипод, Бімбер Бібамус, П’єр Долинський, Камаль Манхмаль, Йоган Коган, а ще — Глюк, Блюм, Врубль і Штрудль… І це — далеко не повний перелік. Чи зауважили ви, як багато втратив наш міський пейзаж від його неприсутності?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Крім того, я вважав себе зобов’язаним робити це і як один з тих, хто добре знав Перфецького особисто і кому навіть належала ідея одного зі Стасових імен («Антиной», а не «Антипод», як дозволяє собі вигадувати підозрілий добродій «Білин- кевич»). І, якщо вже мова зайшла про фантазії, спекуляції та фальсифікати останнього, то варто зараз-таки спросту вати і найбільш кричущу з них: готель «Білий » (а не «Білий », як у «Білинкевича»), з вікна якого нібито викинувся Перфецький, було назавжди зачинено ще років двісті тому, хоч усілякі монарші особи та їхні утриманки й полюбляли зупинятися там протягом XVII — XVIII ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Це сидить твiй антипод. Але ви мене все-таки, я бачу, не розумiєте.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”