1. (у фармакології та медицині) призначений не для прийому через рот, а для іншого способу введення в організм (наприклад, ін’єкцій, супозиторіїв, накожно).
2. (у психології, психоаналізі) що стосується або характеризує стадію психосексуального розвитку, пов’язану з відмовою від орального способу отримання задоволення або з придушенням оральних прагнень.