Антиокисник, -а, чол. Те саме, що антиоксидант; речовина, яка сповільнює або запобігає окисненню органічних сполук, захищаючи їх від руйнування під дією кисню.
антиокисник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови