Значення
- (Філософія) –
Філософська та культурна позиція, спрямована на критику або заперечення менталітету як сукупності розумових звичок, способів мислення та світоглядних установок певної соціальної групи, нації чи суспільства, часто з метою виокремлення індивідуального свідомого вибору над колективними шаблонами.
- (Історія) –
В історії української політичної думки — ідеологічна течія та публіцистична кампанія в Галичині кінця XIX — початку XX століття, головним завданням якої була боротьба з т.зв. “українським менталітетом” (ментальністю) — комплексом пасивних, пристосовницьких, недержавницьких психологічних рис, що, на думку прихильників антименталізму (зокрема В’ячеслава Будзиновського), гальмували національне відродження та політичну самоорганізацію українців.
Правопис та відмінювання
н. антименталізм, р. антименталізму, д. антименталізмові, з. антименталізм, о. антименталізмом, м. антименталізмі, к. антименталізме