АНТИКАТОД, -а, чол. Електрод у рентгенівській трубці, на який падає потік електронів, що викликає виникнення рентгенівського випромінювання; мішень.
антикатод
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
ПИЛЬЧИКОВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ (1857-1908) Удосконалив трубку Пулюя, застосувавши в ній увігнутий антикатод. Цей прилад було на- звано фокус -трубкою Пильчикова.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |