антиімплікація

[ɑntɪimplikɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Математика) –

    У логіці та математиці — логічна операція, що є запереченням імплікації; висловлювання, істинне тоді й лише тоді, коли з істинності першого висловлювання (антецеденту) не випливає істинність другого (консеквенту). Позначається, наприклад, символом ↛ або A ↛ B (читається: “A, але не B”).

  2. (Логіка) –

    У формальній логіці — бінарна логічна зв’язка (функція), таблиця істинності якої протилежна таблиці істинності матеріальної імплікації; еквівалентна кон’юнкції A ∧ ¬B (заперечення B).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антиімплікація, р. антиімплікації, д. антиімплікації, з. антиімплікацію, о. антиімплікацією, м. антиімплікації, к. антиімплікаціє

Більше записів