1. (біохімія, фізіологія рослин) Речовина, що пригнічує синтез або дію гіберелінів — рослинних гормонів, які регулюють ріст і розвиток рослин; може використовуватися для контролю надмірного витягування пагонів.
2. (сільське господарство, хімія) Хімічний засіб (регулятор росту), основна дія якого спрямована на блокування біосинтезу гіберелінів у рослинах, що призводить до стримування вегетативного росту, укріплення стебла та покращення стійкості.