антидактиль

[ɑntɪdɑktɪlʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Література) –

    У віршознавстві — трискладова стопа з наголосом на першому складі, протилежна за будовою до дактиля (наприклад, у ритмі “´UU | ´UU”).

  2. (Література) –

    У літературі — віршовий розмір, побудований на чергуванні таких стоп, що створює ритм, обернений до дактилічного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антидактиль, р. антидактиля, д. антидактилеві, з. антидактиль, о. антидактилем, м. антидактилеві, к. антидактилю

Більше записів