антидактиль

1. У віршознавстві — трискладова стопа з наголосом на першому складі, протилежна за будовою до дактиля (наприклад, у ритмі “´UU | ´UU”).

2. У літературі — віршовий розмір, побудований на чергуванні таких стоп, що створює ритм, обернений до дактилічного.

Приклади:

Відсутні